Кодекс етики

ПРЕАМБУЛА

За останні роки завдяки активності неурядових організацій, їх гнучкості та внутрішній мотивації, вдавалось вирішувати критичні проблеми в державі, що виникли через загрози національній безпеці і обороні. Крім того, посилився вплив третього сектору на політику та просування реформ, адже громадський сектор здатен акумулювати професійні кадри, яких бракує у державних структурах та має значну внутрішню мотивацію до активності та забезпечення змін.

З іншого боку, неурядові організації, як важлива передумова розвитку правової держави, мають розуміти та брати на себе відповідальність щодо дотримання етичних принципів при проведенні своєї діяльності.

Для забезпечення розуміння та впровадженя в діяльність неурядових організацій принципів етики і моралі, що є загальноприйнятими в цивілізованому світі, розроблено цей Кодекс, який може бути використаний будь-якою організацію.


КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ

Організація діє на основі фундаментальних принципів, як на таких, що явно виражені, так і на тих, що неявні, але зрозумілі, включаючи наведені далі.

A. Відповідальність, служба суспільству

Організація створюються, щоб сприяти спільному благу. Вона повинна забезпечувати обслуговування суспільства, збалансовувати власні та суспільні інтереси, зосереджуючись на вищих, суспільно необхідних цілях.

  • Організація відповідально та дбайливо ставляться до навколишнього середовища в своїй діяльності
  • Організація визнає, що її рішення та діяльність впливає на загальне сприйняття громадського сектору в суспільстві та приймають відповідальність за довіру суспільства
  • Зобов’язуємось не використовувати надані фінансові ресурси в корисливих цілях, всі передані фінансові ресурси розглядаються і цінуються як довіра суспільства
  • Відповідально підтримуючи себе, організація проводить свою діяльність заради інших, включаючи як все суспільство, так і певний його сегмент

B. Партнерська співпраця

Значний прогрес у досягненні миру і благополуччя можна заохочувати через міжрелігійні, міжкультурні та міжрасові зв’язки, при цьому, штучні бар’єри, як правило, розділяють людей та суспільні інститути. Організація повинна налагоджувати етичні відносини з іншими неурядовими організаціями, і, якщо це можливо, встановлювати партнерські відносини заради суспільних інтересів.

  • Організація готова працювати поза межами політики, релігії, культурних особливостей, раси та етнічності з неурядовими організаціями та окремими громадськими активістами, благодійниками, волонтерами, які поділяють з нею цінності та цілі

C. Права людини та гідність

У Загальній декларації прав людини говориться: «Всі люди  народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства” (стаття 1).

  • Організація прагне бути чутливою до моральних цінностей, релігії, звичаїв, традицій та культури спільнот, яким служать
  • Організація визнає, що всі люди народжуються вільними та рівноправними
  • Організація приймає зобов’язання не порушувати права, якими наділена кожна людина

D. Релігійна свобода

«Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання  і свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособово, так і разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні і виконанні релігійних та ритуальних обрядів” (Загальна декларація прав людини, стаття 18).

  • Організація поважає свободу віросповідання, однак не беруть на себе зобов’язання підтримувати або не протидіяти тим особам, які підтримують тероризм та агресивні дії щодо інших, спираючись на віру та релігію

E. Прозорість та підзвітність

Організації громадського сектору повинні прагнути до відкритості та чесності, зокрема, по відношенню до донорів та суспільства. Слід періодично оприлюднювати свою звітність.

  • Організація є відповідальною за свої дії та рішення, не тільки по відношенню до донорів та уряду, а й до людей, яких вони обслуговують, її співробітників, членів, партнерських організацій і громадськості в цілому
  • Основна фінансова інформація Організації, структура управління, напрямки діяльності та перелік партнерів є відкритими і доступними громадському контролю. Організація вживає заходів щодо інформування громадськості про свою діяльність та використання ресурсів
  • Організація є прозорою у всіх своїх стосунках з урядом, громадськістю, донорами, партнерами, бенефіціарами та іншими зацікавленими особами, з урахуванням вимог щодо збереження інформації з обмеженим доступом (персональні дані, об’єкти інтелектуальної власності та інше)

F. Чесність та законність

Неурядові організації повинні бути чесними у стосунках з донорами, бенефіціарами, співробітниками, членами, партнерськими організаціями, урядом і громадськістю, а також зобов’язані  поважати закони будь-якої юрисдикції, в якій вони діють.

  • Організація зобов’язується надавати точні відомості відносно себе і своїх проектів, або щодо будь-якої особи, організації, проекту чи вимог законодавства, проти яких вони виступають чи обговорюють
  • Організація забезпечує конфіденційність щодо осіб, які доводять до керівного органу докази неправомірних дій когось, хто пов’язаний з організацією
  • Організація прагне відповідати вимогам чинного законодавства, зокрема, щодо: реєстрації, збору коштів, надання рівних можливостей при працевлаштуванні, правил конфіденційності, охорони торгівельних марок та захисту авторських прав, тощо
  • Організація негайно вживатиме корекційні дії у випадку виявлення правопорушень з боку персоналу, керівного органу, волонтерів, підрядників та партнерів

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Фундаментальними засадами діяльності неурядових організацій є те, що вони мають бути неприбутковими, неурядовими, організованими, незалежними, самоврядними і добровільними. Хоча ці загальні критерії можна вважати очевидними, однак вони залишаються основними для цілісності та діяльності неурядових організацій, тому варто визначити кожний з цих компонентів.

А. Неприбутковість

  1. Організація повинна бути організована та здійснювати діяльність як неприбуткова організація. Отримані доходи (прибутки) або їх частина не можуть бути розподілени серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
  2. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об’єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань

В. Неурядовість

  1. Організація не повинна бути частиною або бути підконтрольними державним органам влади, їх членам або міжурядовим установам.
  2. Організація повинна підтримувати незалежність і не бути пов’язаними з будь-якою політичною партією, хоча вони можуть мати з ними спільні політичні чи законодавчі цілі в межах заявленої місії та цілей.
  3. Організації заборонено здійснювати політичну діяльність, зокрема, яка передбачає завоювання, утримання і використання влади. При цьому, організації, які мають політичні вимоги, заявляють про них у випадку відповідності місії та заявленим цілям організацій.
  4. Організація не повинна діяти як інструмент державної зовнішньої політики та не можуть намагатися впровадити політику будь-якого уряду, якщо вона не співпадає з місією організації та заявленими цілями.
  1. Організованість
  1. Організація має забезпечувати документування, організовану роботу керівних органів, регулярні зустрічі і заходи.
  2. Організаційні документи (статути, стратегії, меморандуми, політики, положення) повинні чітко визначити місію, цілі, управлінську структуру, права та обов’язки членів, правила і процедури.
  1. Незалежність та самоврядність
  1. Організація повинна бути незалежною. Її політика, бачення та діяльність не може бути визначена жодною корпорацією, донором, урядом, державним чиновником, політичною партією чи іншою організацією.
  2. Організація повинна керувати своєю діяльністю автономно, структура управління має відображати це та забезпечувати контроль власної діяльності.
  1. Добровільність
  1. Організація повинна існувати згідно законодавсту, формуватися через приватну ініціативу, в результаті добровільних дій осіб, які мають спільні інтереси, цінності та суспільні цілі. Забезпечення добровільних цінностей та принципів залишається основним для роботи організацій.
  2. Для того, щоб досягти своєї місії та цілей, організація залучають до діяльності волонтерів.
  1. Неупередженість
  1. Організація прагне уникати будь-якої обманної, негативної, заздалегідь сформованої думки, упередження проти кого-, чого-небудь.
  2. Рішення і дії організації, які приймаються і здійснюються виключно на основі принципів, незалежно від уподобань та інтересів, які при цьому задовольняються або обмежуються.

МІСІЯ

Місія організації — це її основний принцип, причина через яку вона існує і мета, якої  вона сподівається досягти. Неурядові організації мають зобов’язання чітко визначити і сформулювати свою місію. Чітко визначена місія повинна слугувати основою для всіх видів діяльності та організаційного планування. Неурядові організації мають зобов’язання ефективно використовувати свої ресурси для досягнення поставленої мети.

А. Місія

  1. Організація має офіційно визначити свою місію письмово в документі, схваленому керівним органом.
  2. Кожен член керівного органу повинен повністю розуміти і підтримувати місію організації.
  3. Заявлена місія організації повинна бути зрозуміла всім керівникам, членам, персоналу, партнерам, донорам, бенефіціарам та громадськості взагалі.
  4. Місія організації повинна періодично переглядатися (кожні два або три роки), щоб визначити її релевантність. Серед питань, що підлягають оцінці мають бути: а) чи була місія виконана, чи існує потреба в організації та продовженні її існування; б) чи потрібно переглянути місію для відображення соціальних змін; або (в) чи існує у організації бажання вирішувати нові потреби, які вимагають нової місії.
  1. Діяльність
  1. Діяльність має бути послідовною та відповідати місії організації. Місія організації є основою для стратегічного планування. Основна увага організацій повинна бути спрямована на забезпечення того, щоб її цілі були виконані.
  2. Програми Організації мають ефективно працювати для досягнення її місії.
  3. Організація повинна регулярно звертатися за відгуками про свою діяльність до бенефіціарів проекту, а також інших зацікавлених сторін.
  4. Діяльність Організації повинна періодично розглядатися, щоб визначити релевантність її місії, ефективність, наявність підстав продовжувати програми або переглядати їх, а також щодо необхідності нових програм. Серед питань оцінки: а) чи відповідає діяльність поточній місії організації або чи потрібно їх переглянути чи припинити у зв’язку зі зміною місії; б) ефективність програм для досягнення цілей організації; в) результативність програм для бенефіціарів; г)  чи повинні бути запропоновані нові послуги. Оцінки повинні бути відкритими та чесними і включати в себе інформацію  від зацікавлених сторін.
  5. Організація повинна професійно виконувати свою діяльність та бути зосередженими на служінні іншим.
  6. Організація прагне витрачати 80% загальних витрат на програмні заходи.

СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ

Ефективна структура управління, а також сильний, активний і цілеспрямований виконавчий орган мають вирішальне значення для нормальної роботи неурядової організації та її здатності до досягнення місії та цілей. Структура управління в неурядовій організації повинна відображати основні цінності, місію та культурні стандарти організації. При необхідності, слід застосовувати демократичні принципи управління. Виконавчий орган несе повну відповідальність за всю діяльність та ресурси організації. Виконавчий орган забезпечує організацію діяльності та моніторинг її відповідності місії. Виконавчий орган несе відповідальність за одержання та використання належним чином людських та фінансових ресурсів, а також дотримання законодавчих вимог.

  1. Організаційна структура
  1. Організація розробляє та затверджує організаційну структуру, яка найкраще дозволяє їй виконувати свою місію, і відображає основні цінності та культурні стандарти організації.
  2. Організаційна структура, правила, що регулюють роботу керівних органів, процедури обрання та призначення посадових осіб та їх компетенція мають бути чітко визначені у внутрішніх нормативних документах та доступні всім зацікавленим особам.
  1. Структура виконавчого органу
  1. Виконавчий орган повинен складатися з осіб, які підтримують місію  організації, бажають вкладати свій час та енергією для досягнення місії та мати можливість вкладати суттєві ресурси в організацію. Такими ресурсами можуть можуть бути досвід, репутація, здатність збирати кошти для організації,  професійні навички (в юридичній, бухгалтерській, управлінській сферах, у фандрейзингу та маркетингу).
  2. Слід встановити строкові ліміти для членства у виконавчому орган, зокрема:  максимальну кількість років для членства та кількість послідовних термінів. Рекомендується встановити максимум трирічний термін і три послідовні строки. Право на переобрання може виникнути у члена виконавчого  через рік після закінчення всіх термінів.
  3. Члени виконавчого органу повинні бути відомі учасникам організації та іншим зацікавленим особам.
  4. Будь-який член виконавчого органу повинен бути представлений керівництву організації та бути ознайомленим з внутрішніми нормативними документами.
  5. Члени виконавчого органу не можуть отримувати компенсацію за свої послуги в якості члена виконавчого органу. Вони можуть отримувати відшкодування витрат, безпосередньо пов’язаних з їх обов’язками.
  1. Обов’язки виконавчого органу
  1. Виконавчий орган повинен керувати організацією шляхом створення або прийняття місії, переглядаючи її коли це необхідно або бажано.
  2. Виконавчий орган визначає програми та послуги організації та здійснює моніторинг їх відповідності місії та  ефективності.
  3. Виконавчий орган має вчиняти дії, направлені на забезпечення організації необхідними ресурсами для виконання місії.
  4. Виконавчий орган розробляє річний бюджет та бере активну участь в процесі залучення коштів.
  5. Виконавчий орган повинен ефективно управляти ресурсами.
  6. Виконавчий орган має бути кваліфікованим, мати моральні якості і професійний рівень, що необхідні для досягнення цілей організації. Виконавчий орган має  періодично оцінювати власну результативність.
  7. Органи управління повинні брати активну участь у здійснені довгострокового та короткострокового планування, включаючи визначення цілей, завдань та індикаторів досягнення місії.
  8. Виконавчий орган має затвердити/прийняти кодекс етики та переконатися, що організація відповідає цьому кодексу.
  1. Поведінка виконавчого органу
  1. Виконавчий орган та будь-який підрозділ виконавчого органу, який уповноважений вести справу організації між засіданнями виконавчого органу, мають зустрічатися так часто, як це необхідно для повного та адекватного ведення справ організації. Як мінімум, щорічно має бути 4 зустрічі виконавчого органу. Якщо особистої участі у засіданні не вимагаються статутом, то комунікаційні технології можуть допомогти в проведенні частих зустрічей.
  2. Протоколи кожного засідання виконавчого органу, а також звіти кожного комітету, що діють між засіданнями виконавчого органу мають бути документально оформлені. Протоколи та звіти мають бути доступним членам організації, керівництву,  персоналу та громадськості, за винятком обговорень питань, що становлять інформацію з обмеженим доступом.
  3. Члени виконавчого органу несуть відповідальність за власну поведінку.

Е. Конфлікт інтересів

  1. Керівники організації повинні ставити організаційні цілі вище особистих, а інтереси організації вище індивідуальних бажань.
  2. Керівники організації не можуть брати участі у вирішенні питань, що безпосередньо на них впливають (наприклад, переобрання до керівного органу, особиста винагорода, тощо).
  3. Кожен керівник повинен розкривати всі потенційні та фактичні конфлікти інтересів, включаючи кожну інституційну приналежність, яка може викликати конфлікт інтересів.
  4. Виконавчий орган повинен розробити політику щодо конфлікту інтересів, що застосовується до керівників, персоналу та волонтерів, які мають повноваження приймати рішення про діяльність або ресурси організації, а також щодо партнерів.
  5. Члени виконавчого органу повинні підписати зобов’язання щодо конфлікту інтересів до початку виконання обов’язків.

УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ

Здібний і відповідальний персонал є життєво важливим для успіху неурядової організації. Основою для його залучення та розвитку є ефективна політика управління людськими ресурсами. Людськими ресурсами для неурядової організації, можуть виступати як оплачувані працівники, так і волонтери. Організація повинна шукати кваліфікований персонал, ставитися до нього справедливо, а також забезпечувати йому можливість індивідуального зростання та розвитку.

А. Обов’язки НУО

  1. Організація повинна шукати здібних та відповідальних працівників та волонтерів (разом «співробітники»), які беруть участь у реалізації місії організації
  2. Організація забезпечує належну підготовку та орієнтацію для нового персоналу та відповідні умови праці.
  3. Якщо організація має десять та більше співробітників, вона повинна мати письмову політику управління людськими ресурсами, що включає  базові аспекти зайнятості (пільги, дні відпусток, відпустка по хвороби, і т. д.) та інші важливі засади, включаючи конфіденційність інформації, політику використання ресурсів комп’ютера, політику щодо конфлікту інтересів та процедури подання скарг. Якщо в організації є менше десяти співробітників, рекомендується створити політику управління людськими ресурсами для своїх співробітників.
  4. Організація забезпечує можливості для індивідуального зростання та розвитку персоналу та прагне створювати атмосферу, що сприятиме особистому зростанню персоналу.
  5. Відношення до працівників має бути справедливим, їх основоположні права та свободи слід поважати і захищати.
  6. Кожний співробітник має ознайомитися з кодексом етики в організації  і політикою управління людськими ресурсами.
  7. Основний персонал повинен мати можливість повідомити керівництво про серйозні побоювання щодо членів правління або посадових осіб.

ПУБЛІЧНА ДОВІРА

Довіра — джерело життєдіяльності неурядової організації, вона включає довіру громадськості, засобів масової інформації, уряду, корпорацій, донорів, інших організацій, бенефіціарів, а також довіру працівників та волонтерів. Слід розвивати та підтримувати довіру, тому кожна неурядова організація повинна демонструвати підзвітність і прозорість та достовірність інформації, яка подається у звітності

  1. Публічна інформація про НУО
  1. Інформація надана про організацію донорам, членам, бенефіціарам, співробітникам та громадськості має бути точною та своєчасною.
  2. Щорічно Організація повинна готувати та надавати громадськості інформацію про свої програми і послуги, а також забезпечити громадський доступ до відповідних записів щодо програм та послуг.
  3. Організація щорічно готуює та розкриває основну фінансову інформацію, включаючи інформацію про джерела фінансування, використання коштів, відсоток коштів, що використовуються для обслуговування, про адміністративні заходи та збір коштів; та про будь-яку компенсацію, що  надана членам органів управління. Має бути забезпечений доступ до відповідних фінансових документів.
  4. Організація повинна опрілюднювати інформацію щодо членів органів управління, інформацію будь-які зміни у органах управління.
  5. Організація повинна зробити доступною та точною інформацію про будь-яке партнерство, в якому вони беруть участь.
  6. Організація повинна забезпечувати захист персональних даних про співробітників, клієнтів та інших осіб; крім випадків, коли особи надають згоду на її розголошення, або це вимагається законом.
  7. Організація, при наданні інформації про власні досягнення не повинні здійснювати це за рахунок знецінення інших осіб (неурядових організацій, державних органів і т.д.). Повідомлення щодо інших осіб не здійснюються з метою підвищення власного рейтингу за рахунок інших.
  8. Організація повинна забезпечити існування комунікаційного каналу для представників суспільства, які мають намір зробити запити стосовно неї та її діяльності.

Б. Публічні виступи

  1. Інформація про організацію, що затверджена для розповсюдження через  засоби масової інформації чи громадськість повинна бути точною та належним чином представлена.
  2. Організація повинна мати чіткі інструкції та процедури затвердження  словесних та письмових виступів.
  3. Організація повинна представити інформацію справедливо та об’єктивно. Де можливе упередження, воно повинно бути розкрито.

ФІНАНСОВІ ТА ЮРИДИЧНІ ПРОЦЕДУРИ

Неурядові організації повинні мати належні фінансові та юридичні процедури, які гарантуватимуть, що організація діє в рамках закону та запевнять донорів, членів та громадськість, що надання коштів організації є безпечними та будуть правильно використані.

Неурядові організації повинні використовувати надійні внутрішні фінансові процедури, ретельно вести фінансову документацію та складати фінансову звітність доступну для громадськості. Фінансові записи мають періодично переглядатися кваліфікованим експертом, який може засвідчити що організація працює на законних підставах та відповідно до бухгалтерської практики.

А. Фінансова прозорість та підзвітність

  1. Члени виконавчого органу несуть відповідальність за свою організацію, зміст фінансових звітів організації та дотримання вимог щодо звітності.
  2. Річний бюджет організації має бути схваленим вищим органом управління, а також передбачати прогноз витрат на програмні заходи, фандрейзинг та адміністрування. Організація повинна діяти відповідно до цього бюджету.
  3. Внутрішня фінансова інформація регулярно готується та передається керівництву. Будь-які суттєві відмінності між витрат в бюджетах та фактичними витратами, а також між доходами в бюджетах та фактичними доходами, повинні бути ідентифіковані та пояснені керівництву.
  4. Організація має затвердити фінансову/облікову політику, яка відповідатиме стану розвитку організації та включатиме процедури отримання та використання фінансових ресурсів, придбання, внутрішнього контролю, тощо.
  5. Процедури внутрішнього контролю мають передбачати обмеження щодо виплати коштів на себе та обмеження за сумами для розпорядження коштами одною особою.
  6. Якщо організація має значні річні доходи, точність фінансових звітів має  підлягати аудиту.
  7. Організація повинна дотримуватися професійних стандартів бухгалтерського обліку та аудиторських процедур, як це передбачено законодавством, а також виконувати все фінансові та звітні вимоги.
  1. Відповідність законодавству
  1. Діяльність організації, управління нею та інші аспекти активності  повинні відповідати вимогам чинного законодавства.
  2. Організація повинна періодично проводити внутрішні перевірки щодо відповідності чинному законодавству та правилам, результати такої перевірки надаються виконавчому органу.
  3. Організація повинна залучати професійного юриста для перевірки організаційних документів, щоб переконатися, що вони відповідають чинним законам та нормам (юридичний дью-ди́лидженс).

ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ОРГАНІЗАЦІЇ

Для того, щоб профінансувати операційні та програмні витрати та досягти цілей, більшість неурядових організацій збирають кошти за межами організації, через пошук добровільної фінансової підтримки від фондів, корпорацій, індивідуальних донорів та державних установ. Однак, така фінансова підтримка, це не просто рух грошей з цих джерел до організації. Це двостороній рух, що включає виконання обов’язків перед надавачами коштів. Важливо щоб організація, як одержувач таких коштів, була відкритою, прозорою та відповідальною перед донором. Важливо, щоб фінансування відповідало місії неурядової організації..

  1. Загальні принципи збору коштів
  1. Виконавчий орган має брати активну участь у заходах зі збору коштів, включаючи участь в заявах і при здійсненні внесків.
  2. Організація повинна приймати фінансування, яке відповідає її місії.
  3. Організація повинна бути правдивою у всіх питаннях, що стосується збору коштів та їх використання.
  4. Проекти повинні бути розроблені для досягнення місії організації і ніколи для забезпечення потреб у фінансуванні.
  5. Організація не повинна допускати будь-які неетичні заходи, такі як: подвійне фінансування одного проекту, відволікання цільових коштів на інші, не передбачені затвердженим проектом заходи.
  1. Запити коштів
  1. Організація має забезпечити точність, ясність і правдивість всіх тендерних та рекламних матеріалів, підготовлених для збору коштів.
  2. Збір коштів здійснюється згідно місії, без застосування примусу, наявності невідповідних мотивів, неприйнятної поведінки або необгрунтованих винагород.
  3. Якщо фінансування для конкретної мети запитується у громадськості, повинен бути розроблений план використання надлишкових коштів, про що має бути оголошено.
  4. Організація не повинна надавати компенсацію за збір коштів, яка базується на відсотках від залучених благодійних внесків. Відсоток від внесків може порушувати найкращі інтереси організації, сприяти неетичній поведінці або невідповідному поводження з коштами. Це також може перешкоджати підтримці волонтерів. Організація може надавати компенсацію на основі кваліфікації, зусиль і часу, що був витрачений, а також на основі ефективності, (наприклад, бонуси, за умови, що такі бонуси відповідають існуючій в організації практиці і не є відсотками благодійних внесків).
  5. Організація повинна мати політику, спрямована на захист прав донорів на отримання інформації щодо виплат персоналу.
  1. Використання коштів
  1. Організація повинна забезпечити використання внесків відповідно до заявлених надавачам коштів цілей.
  2. Коли організація приймає грант, вона укладає договір на здійснення програмних заходів в узгодженому порядку та бере на себе відповідальність за виконання зобов’язання за договором.
  3. Організація може змінити умови надання коштів лише при отриманні явної згоди донора.
  4. Організація повинна забезпечити ефективне використання грантів та благодійних внесків.
  1. Підзвітність
  1. Організація повинна створити систему контролю витрат за грантами.
  2. Організація має своєчасно представити звіти про використання та управління коштами.
  3. Фінансові звіти відносно наданих коштів мають бути доступними за запитом донора та зацікавлених сторін.
  1. Відносини з донором
  1. Керівництво, персонал і волонтери організацій Мережі не повинні використовувати будь-які відносини з донором чи потенційним донором для особистої вигоди або на користь пов’язаних осіб.
  2. Конфіденційна інформація стосовно донора або пожертвування не повинна бути розкрита без його згоди.
  3. Приватність донора, за його вимогою, повинна бути дотримана і організація має захистити будь-яку конфіденційну інформацію щодо донора або наданих коштів. Донори повинні мати можливість залишатись анонімними, їх імена не мають включатися  до будь-яких списків без окремої на це згоди.
  4. Організація повинна мати чітку та зрозумілу політику конфіденційності, про яку інформується громадськість.

ПАРТНЕРСТВО

За необхідності, неурядові організації можуть співпрацювати з іншими організаціями, урядовими та міжурядовими установами та корпораціями, якщо така співпраця буде корисною для досягнення місії та цілей. Таке співробітництво може зменшити дублювання послуг і усунення використання ресурсів для конкурентної боротьби, а не на допомогу суспільству. Співпраця сприяє підвищенню ефективності шляхом поєднання ресурсів. Однак, неурядова організація може вступати у такі відносини лише якщо це відповідає його місії.

А. Загальні принципи партнерства і співпраці

  1. Організація повинна співпрацювати з іншими суб’єктами лише у тому випадку, якщо це відповідає її місії.
  2. Організація повинна співпрацювати на основі спільних цінностей, мети та на користь суспільству.
  3. Співпраця має забезпечувати взаємні вигоди для кожної організації.
  4. Співпраця має забезпечувати прозорість і двосторонній потік інформації, ідей і досвіду.
  5. Співпраця повинна бути спроможною адаптивно змінюватися. Зміни у відносинах повинні погоджуватися організаціями-партнерами.
  1. Відносини з іншими ІГС
  1. Організації, у яких співпадають місії, цінності та цільові групи, повинні бути партнерами, коли це є корисним для спільноти та для досягнення загальних цілей.
  2. Організація повинна утримуватися від конкуренції з іншими НУО, слід утримуватися від непотрібного дублювання послуг та не копіювати проекти один одного.
  3. Організації з подібними місіями, цінностями та цільовими групами мають ділитися проектною інформацію і взаємно підтримувати один одного.
  4. Організація  висловлює солідарність з проектами та діями інших організацій та сприяють ефективності і успіху інших організацій, коли це не суперечить цілісності чи цінностям організації.
  5. Організація повинна створювати мережу з іншими організаціями, для забезпечення зростання ефективності громадського сектору та здатності  впроваджувати суспільні зміни.
  1. Відносини з державними органами
  1. Організація має укладати угоди про партнерство з державними органами лише тоді, коли це є корисним для досягнення цілей організації та не посягатиме на її незалежність або самоконтроль.
  2. Організація має прагнути до діалогу та співпраці з державними органами, якщо така співпраця буде доцільною і взаємовигідною і може збільшити її  ефективність у вирішенні проблем та пріоритетів.
  3. Організація не повинна вступати в партнерство державними органами виключно для забезпечення стійкості або конкурентної переваги.
  1. Відносини з корпораціями
  1. Організація повинна співпрацювати з корпораціями лише тоді, коли це сприяє досягненню її цілей і не підриває незалежність, самоконтроль та/або неупередженість.
  2. Організація не повинна співпрацювати з корпораціями лише з фінансових причин, не зважаючи на власну місію.
  3. Організація не може співпрацювати з  корпорацією, якщо головна мотивація корпорації — отримати конкурентні переваги.